17 грудня цього року закінчується контракт, за яким на посаді ще поки працює декан факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки Юрій Громик. Невдовзі оголосять конкурс на заміщення вакантної посади, утім Громик не братиме у ньому участі.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
«Чотирнадцять років тому (аж важко повірити, але доведеться…), у жовтні 2005 року, трапилася зі мною одна оказія. У силу збігу різних обставин став я деканом рідного для мене факультету. Щоб осмислити й оцінити все, що відбулося згодом, мені самому треба ще трохи часу на роздуми. Бо то був такий вир із подій (переважно позитивних і яскравих)!.. Не маю сумніву: отримав безцінний досвід! Бо, коли починав цю свою, так би мовити, місію, сам ще тільки вчився працювати, зокрема і з людьми (мав щойно якихось п’ять років викладацького стажу). Зате поруч були мудрі, талановиті і порядні колеги (спершу – мої університетські Учителі, невдовзі – уже й мої учні); їхню підтримку відчував завжди, навіть у геть скрутні моменти (було ж усякого). А головне – мав унікальну нагоду зовсім зблизька спілкуватися зі студентами (мабуть, треба пів словника епітетів переписати сюди, щоб схарактеризувати тих пречудових молодих людей, яких гуртує навколо себе наш факультет). От у такій розкоші спілкування роки й минули…» – написав Юрій Громик.
Він додав, що дата закінчення терміну контракту збіглася з подіями, які «принесуть колективу університету хороші й очікувані зміни». Ймовірно, Юрій Громик має на увазі вибори нового ректора вишу.
«Для цього заклад конче потребує нових людей – зі свіжими ідеями, з натхненням, зі свідомим бажанням реформ і реальним баченням їх упровадження», – йдеться у дописі.
Ще поки чинний декан висловив сподівання, що колектив обере достойну й мудру людину.
«Я ж не буду брати участі у цих виборах (це моє свідоме й остаточне рішення), але в усьому готовий допомагати і підтримувати», – написав Юрій Громик й висловив подяку усім, з ким працював усі ці роки.
Зауважимо, що за лічені години допис Юрія Громика зібрав чимало коментарів зі словами вдячності від колег та студентів. Останні ж, до слова, між собою називають декана «батьком» факультету.
