Єдина волинянка з пересадженим серцем – Наталія Омельчук на кілька днів повернулась зі столиці до рідного Луцька.
Про це інформує UA:Волинь.
«Пережила я трансплантацію серця. В мене трансплантоване серце індуса. Хлопчика. Йому був 21 рік. Звали його Раві Давані. Він врятував 7 життів. Завдяки йому живе і дихає семеро людей. Його батьки проявили найвищу степінь любові і жертовність до взагалі незнайомих їм людей», — розповіла Наталія Омельчук.
Наталчин донор, індус Раві Давані, загинув в автокатастрофі в той час, коли українка чекала на пересадку серця в індійській клініці.
«В Україні немає трансплантації органів. Трупної трансплантації в нас немає на сьогоднішній день. Хоча обіцяють, що 1 січня 20 року в нас запрацює така система як трансплантація, і для цього треба багато чого зробити. Я дуже дякую МОЗу, людям, волонтерам, які пожертвували і допомогли мені вижити. На сьогоднішній день я маю сили, маю можливість дихати, бачити все навколо, радіти життю…Але, за ту суму, яку врятували мене, а це 95 тисяч умовних одиниць, можна було в Україні врятувати мінімум 2 людей і мені би дуже хотілося, щоб в нас в Україні запрацювала трансплантація», — каже жінка.
Наталія Омельчук розповідає, що після пересадки серця їй по кілька разів на день доводиться контролювати рівень цукру в крові. Постійно з собою, каже жінка, — таблетниця. Тут — 24 пігулки і погодинний графік прийому препаратів.
«Коли зробили тобі трансплантацію, це не означає, що тобі ніби змінили батарейки, і ти там активний бігаєш. Ні, звичайно. Є багато нюансів, дуже довгий період реабілітації. Ти приймаєш імуносупресію, дотримуєшся, дієти, ти кожні декілька місяців ходиш, перевіряєшся, щоб не було відторгнення органу, ти кожен день живеш як на пороховій бочці», — поділилася вона.
