Луцьк провів у останню земну дорогу директора департаменту сім’ї, молоді та спорту міської ради Олексія Веремійчика.
Прощання із загиблим та заупокійне богослужіння відбулися у Свято-Троїцькому кафедральному соборі сьогодні, 18 жовтня.
Віддати останню шану загиблому прийшли сотні людей – рідних, друзів, колег та знайомих, які любили та поважали його.
У проповіді після заупокійного богослужіння митрополит Луцький і Волинський Михаїл зауважив, що усім нам важко змиритися, коли цей світ покидає молода і активна людина, яка діяла і змінювала на краще простір навколо себе і яка залишає по собі велику пам’ять.
«Тоді у всі нас постає питання, чому так? Що таке життя? Чому сьогодні, чому за таких обставин? Дуже багато питань. Але відповіді на них не знайдеш і через все життя. Така тайна божа. Коли кого Господь покличе, він сам визначає», — сказав священнослужитель.
Владика Михаїл наголосив, що кожен із сотень людей, хто прийшов провести Олексія Веремійчика в останню дорогу, прийшов, щоб висловити почуття вдячності цій людині: «По людині судять не за тим, скільки вона прожила, а як вона прожила і що вона лишила по собі. Важливо, як згадають. В першу чергу – як згадає Бог. А Бог згадає за молитвами тих людей, яким ти зробив добро. Бо вони будуть гукати до Бога, і він прийме тебе у Царстві своїм».
Священник наголосив, що важливо при житті робити добрі справи, говорити добрі слова, не відкладати те, що можна зробити сьогодні, на завтра. Бо у будь-яку мить кожен з нас може залишити цей світ: «Важливо пам’ятати про те, що ця мить наступить. Важливо пам’ятати, що полишивши все земне з собою забираєш лише відголос добрих і поганих справ».
Митрополит Михаїл зауважив, що Олексій Веремійчик був справді хорошою людиною. І тому усім нині так важко відпускати його на небеса.
«Ми скорбимо, бо більше не побачимо. Але я впевнений, що його любов, яку він мав до дружини, дитини, до нас, до справи, до міста – вона залишиться серед нас. І ми його будемо згадувати не лише сьогодні, бо справи, які він залишив по собі, будуть говорити про нього», — висловився священнослужитель.
Він закликав молитися за загиблого, дякувати у молитві за те, що він був серед нас.
«Нехай Господь воздасть йому тією ж любов’ю, яку він проявляв до нас, оселивши його в оселях, де немає ні журби, ні зітхань. Хай Господь дарує йому Царство небесне, а нас із вами надихне зробити висновки, як треба жити, які вчинки робити. Бо ми повинні вчитися, дивлячись на ближнього свого», – звернувся до присутніх у храмі владика Михаїл.
На завершення він висловив співчуття усім рідним покійного і закликав тих, кому був дорогий Олексій Веремійчик, підтримувати його родину і зараз, і завжди, бо біль від втрати довго краятиме серця.
Поховали Олексія Веремійчика на цвинтарі у селі Городище Луцького району.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Управлінець, не схожий на чинушу»: спогади волинян про Олексія Веремійчика
Нагадаємо, 12 жовтня, під час риболовлі на озері Люб’язь через сильні хвилі перекинувся човен із 4 чоловіками, серед яких був Олексій Веремійчик. Троє чоловіків залишилися біля човна, а Олексій Веремійчик вирішив, незважаючи на крижану воду, пливти до берега, аби покликати на допомогу. Згодом чоловік зник. Його 5 днів розшукували правоохоронці, місцеві жителі та рятувальники.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: У Волновасі відслужили панахиду за Олексієм Веремійчиком. ФОТО
Дружина Анна Веремійчик також організовувала пошукову групу. До пошуків залучили легку аваацію, кінологів, водолазів. Утім, на жаль, живим Олексія Веремійчика знайти не вдалося. 16 жовтня в озері Люб’язь знайшли тіло загиблого.
