У Маневицькому районі проживає сторічний Степан Євпак. Нещодавно чоловік відзначив ювілей.
Степан Матвійович розповів кореспондентам Суспільного, що народився 1920 року і майже 90 літ прожив у селі Галузія Маневицького району.
Чоловік розповідає, що партизанив, воював у Другу світову на фронтах у Литві, Румунії, Болгарії, Угорщині, Австрії. Його партизанський загін брав участь у визволенні Луцька у 44-му . Потім у складі Радянської армії Степан Євпак воював піхотинцем до закінчення війни. У Литві отримав поранення у ногу.
«Ешелонів поперекидали німецьких. Я не рвав, але я їх водив, то Рафаловка, Антонівка Чарторийськ, то Маневичі. То ми все туди водили партизанів, та путь рвали. Румунія. Югославія, Болгарія, Угорщина, Австрія, то ми із боями йшли. Війна кінчилася — в Альпах, у горах. Німці вивісили білого прапора і наші уже солдати раді. О 9.00 – бої закриваються», — пригадує волинянин.
Столітній Степана Євпак живе у селі Карасин Маневицького району із сім’єю доньки Валентини. Чоловік дивиться новини у смартфоні, мовляв, так зручніше. Чоловік – неписьменний. У школу, розповідає, пішов, але через недугу вчитель заборонив йому ходити на уроки.
Степан Євпак до пенсії працював у колгоспі у будівельній бригаді. У 80 років ще тримав господарство, косив, орав.
«Як є здоров’я, то є й життя. А немає здоров’я — то немає життя», — стверджує волинянин.
«Він у нас такий татусь: завжди такий розсудливий, мудрий, добряк, немає у нього зла, агресії. Ніколи не пив, не курив», — ділиться донька Степана Євпака Валентина Ремінська.
Степан Євпак має п’ятеро дітей, дев’ять онуків і шість правнуків. У свої сто любить співати. Детальніше — у відео:
