У перші роки 1900-х до Луцької міської думи надійшло звернення садівника Всеволода Влка із Боратина. Він пропонував місту свої послуги із висадження різних порід дерев та кущів. Власне, подав чеський садівник 2 проекти: англійський та змішаний (англо-французький).
Про це пишуть «Хроніки Любарта».
Він пропонував висадити 100-150 хвойних дерев, 12000 кущів та листяних дерев. Серед різного, каліфорнійський яснолистий клен, кінський каштан, іва плакуча, липа, оливник, айва, глід, гортензія, тополі, бузок, калина та сила-силенна інших видів дерев та кущів.
У папці документів Державного архіву Волинської області одразу після звернень Влка з Боратина розміщується намальований план саду на Парадному майдані. На жаль, він не підписаний, тому невідомо, чи це один із пропонованих садівником планів. На ньому підписи польською мовою, тому він може належати до пізнішого часу. Немає відомостей, чи міг Влка подати в міську думу креслення з польськими словами. Можливо, проект належить авторству київського ландшафтного пейзажиста Рудольфа Троцке.
Проект міського саду невідомого автора. Копія з Державного архіву Волинської області
Схема саду неймовірно цікава. Намальована акварельними фарбами на пожовтілому від часу папері, вона все ж зберегла яскравість кольорів. Передбачені алеї з окремих порід дерев. Також є місце для крікету (!), футбольний майданчик, веранда для відпочинку, два оркестрові павільйони, альтанки, у правому нижньому куті – театральне приміщення (біля Вопаку), по центру – фонтан.
З невідомих причин пропозицію Влка відхилили. Який саме проект саду ліг в основу реалізації, також невідомо. Імовірно, проектували «оазу» для лучан у Головному управлінні лісів та розплідників Андрія Замойського у містечку Соболєв Сідлецької губернії. Зараз це територія Польщі. В другій половині 1907 року зі Станції Соболєв до Луцька потягами доправляли велику кількість саджанців. Цікаво, що міська влада вирішила скористатися дешевшою працею, адже сад у Луцьку висаджували арештанти. Активні роботи із висадки парку робилися і на початку 1908 року. Основна частина саджанців була замовлена містом у розсаднику графа Замойського.
Внаслідок влаштування саду в Луцьку виникла потреба нової професії – міського садівника. Вже 1 лютого 1908 року міська управа уклала контракт із Владиславом Дембським. Він протягом трьох найближчих років мав доглядати новий сад. Також до його обов’язків входив догляд за садом біля Окружного суду й узагалі за всіма міськими плантаціями. На літній період йому дозволялося наймати помічника. В останні місяці роботи садівника стався конфлікт між ним і міським головою. Його звільнили за те, що «на сдѣланное ему замѣчаніе г. Городскимъ Головою онъ отвѣтилъ грубостью». Тоді він звернувся до гласних і просив виправити ситуацію.
«Чувствуя себя по совѣсти совершенно невиновнымъ и оставшись съ семьей безъ куска хлѣба въ такое время, когда пріискать новую должность невозможно, я обращаюсь къ чувству справедливости Думы и прошу г.г. гласныхъ назначить по ихъ усмотрѣнію вознагражденіе. Всѣ вы смотрѣли на мой трудъ по заложенію городского сада, я люблю свое дѣло и старался всё дѣлать къ лучшему», — скаржився садівник Дембський.
Зрештою, міська дума вирішила видати йому 100 рублів, бо повважала причину звільнення безпідставною.
Новенький міський сад увійшов на тогочасну карту міста. Біля собору квадратна ділянка підписана як «Городской садъ».
Міський сад на карті Луцька 1907 року. Зображення з книги «Луцьк у старовинній листівці, гравюрі та фотографії» Віктора Літевчука
За 2 роки роботи із висадки дерев та кущів завершилися. У 1910 році спеціальна садова комісія при Луцькій міській думі постановила, щоб у цьому році допустити вхід публіки в міський сад за сезонним квитками з платою 3 рублі з сімейства. В саду поставити не менше 30 лавок на металевих ніжках. Проте з невідомої причини лучан не запускали в сад ще 3 роки. Тільки в березні 1913 року міська дума видала відповідну постанову.
«Устроенный на бывшей Парадной площади городской садъ, со времени его устройства съ 1908 по 1913 г. оставался закрытымъ для публики. Въ 1913 г., уступая усиленнымъ ходатайствамъ жителей г. Луцка, Городская Дума постановленіемъ отъ 15 марта 1913 г. признала возможнымъ открыть садъ для посѣщенія его публикой, причемъ установила плату за сезонный билетъ съ семейства по 1 руб. и съ лицъ, не взявшихъ такового билета, по 5 копъ. съ человѣка за входъ», — йдеться у постанові.
Для учнів та їхніх викладачів просили вхід у сад зробити безкоштовним. Вчителю природознавства Скороходу і учням гімназії дозволялося будь-коли приходити в сад безкоштовно для наглядного ознайомлення з рослинним світом. Те ж дозволили ученицям жіночої гімназії Коленко.
Сезонний квиток на вхід у сад. Копія з Державного архіву Волинської області
