Історія Новостава тісно пов’язана з відомим релігійним осередком Луцька – кляштором і костелом ордену домініканців. Перша згадка про село відноситься до 1393 року, коли Великий Литовський князь Вітовт обдарував домініканський костел поселенням, а також млином і ставом поблизу. З тих пір село почало називатися Новим Ставом.
Про це йдеться на сайті Боратинської ОТГ.
Новостав завдячує своїй популярності папірні, яка існувала тут майже три століття (з 1573 року). Цікаво, що саме домініканська папірня у Новоставі була першим осередком паперового виробництва на Волині. Безперечно, такий промисел був для домініканців прибутковою справою – новоставський папір виготовляли на замовлення Луцького замку.
Загалом папірня у Новоставі проіснувала майже триста років, регулярно вносячи у виробництво новинки технічного прогресу. Важка фізична праця поступово замінялася машинами, збільшувалися і обсяги виробництва паперу. У 1809 році папірня виготовляла 740 стоп паперу для письма (стопа – 480 аркушів). Згідно архівних документів, востаннє новоставське паперове виробництво згадується у 1823 році.
Як же сталося, що папірня припинила свою діяльність? З цього приводу науковці висловлюють кілька гіпотез: 1) папірню знищила пожежа, 2) виробництво стало нерентабельним і його припинили, 3) потрібна була кардинальна реконструкція, на яку не було коштів, 4) папірня припинила існування через політичну ситуацію (конфлікти домініканського ордену і російського уряду).
Достеменно невідомо місце, де колись функціонувала папірня, однак до цього часу у Новоставі існує місцевість, яку називають «папірнисько».
