Розповіли про підготовку Волинської області до другої хвилі медичної реформи, що торкнеться вторинної ланки медицини.
Про це йшлося у п’ятницю, 7 лютого, під час брифінгу в ОДА.
Начальник управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк розповів, що в області успішно впроваджують медичну реформу, однак друга хвиля не буде такої простою, оскільки торкнеться закладів, що надають спеціалізовану допомогу. Станом на 3 лютого 2020 року до контрактування з Національною службою здоров’я України (далі. – НСЗУ) готові понад 84 % медзакладів.
Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця повідомила, що на Волині 46 закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу, почнуть працювати на кардинально інших умовах, аніж було до реформування з 1 квітня.
«Волинь – дуже активна в реформі. Практично перший етап – перетворення медзакладів на комунальні некомерційні підприємства – відбувся швидко. Те ж і щодо медичних ліцензій. На сьогодні понад 90 % лікарень зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я і готові до подальших дій. Ця цифра збільшується з кожним днем і на сайті НСЗУ можна побачити, що відбувається у цих медзакладах», — сказала вона.
Мар’яна Возниця зауважила, що в Україні біля 80 % людей підписали декларації з сімейними лікарями. Саме ті, хто це зробив, матиме змогу отримати безоплатну спеціалізовану планову допомогу з 1 квітня 2020 року за електронним спрямуванням.
«У центрі реформи – не ліжко, не коридор, а пацієнт. І куди піде пацієнт і отримає послугу, бо саме при наявності електронного спрямування пацієнт може обирати заклад, де він хоче отримати спеціалізовану меддопомогу, НСЗУ за це заплатить», — наголосила директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ.
Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко нагадала, що раніше лікарні фінансували за кошти субвенції з держбюджету, а у центрі цієї системи було ліжко-місце:
«Була велика кількість невиправданих госпіталізацій і часто люди перебували на лікування довше, аніж це було потрібно». Із 1 квітня у центрі системи буде пацієнт, а НСЗУ закуповуватиме медичну послугу в інтересах пацієнта. Якщо ж пацієнт не підписав декларацію, то може розраховувати лише на безоплатне надання екстреної ургентної допомоги, а всі інші послуги будуть платними.
НСЗУ контрактує 27 пакетів медичних послуг (із повним переліком можна ознайомитися на сайті), серед них є кілька пріоритетних, тобто за них лікарням сплатять підвищений тариф, зокрема:
– 19 332,31 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах (ставка на пролікований випадок);
– 16 001,43 грн тариф з надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда в стаціонарних умовах (ставка на пролікований випадок);
– 8 136,03 грн тариф на пологи, передбачені специфікаціями;
– від 26 087,72 грн до 98 533,82 грн тариф з надання медичної допомоги новонародженим у складних неонатальних випадках (залежно від складності наданої медичної послуги).
Не входять у пакети медичних послуг, наприклад, відшкодування за перебування у палатах покращеного перебування, покращене харчування, пластична хірургія, масажі тощо. За це пацієнтам доведеться платити самостійно.
«Перша причина в структурі смертності населення – серцево-судинні захворювання, друга – онкологія. Майже 335 тисяч жінок на рік народжують і витрати також потрібно покривати, за що держава бере відповідальність. 20 тисяч дітей в Україні народжуються передчасно, тому вони потребують допомоги», — відзначила Тетяна Бойко.
Переважно 60 % фінансування НСЗУ даватиме авансом, інші 40 % — після надання послуги. Усі ці кошти надходитимуть у медзаклади, тож головні лікарі повинні підписати колективні договори з персоналом, де обумовлені принципи нарахування та сплати заробітної плати.
«Середньої тарифної сітки щодо зарплат немає. Чим більше пацієнтів обирає медзаклад, тим більше ми коштів сплачуватимемо», — констатувала директорка департаменту комунікацій НСЗУ.
