Облуплені стіни і дірка у бетоні: учні сільської школи на Волині ходять до туалету на вулицю. ВІДЕО

0
716

Облуплені стіни і дірка у бетоні: учні сільської школи на Волині ходять до туалету на вулицю. ВІДЕО

У школі селища Головне Любомльського району батьки та діти скаржаться на умови навчання.

Про це розповіла Суспільному мама одного із школярів Валентина Микитюк.

З її слів, люди декілька років просять облаштувати дітям теплу вбиральню. Чотири сотні учнів закладу вчаться у чотирьох корпусах. Їх у селищі збудували 60 років тому, розповіла директорка школи Валентина Задерей. Ще один окремий корпус — їдальня. За кілька десятків метрів від будівлі, де навчаються діти, одноповерхове приміщення.

«Хотілося б, щоб був в нашій школі такий туалет, який би знаходився в приміщенні. Бо холодно. Весною ще тепліше, а зимою погано.», — каже школярка Діана Сушик.

Для учнів у школі є ще 2 туалети. Вони теж знаходяться на вулиці. У приміщенні – вбиральня для вчителів, каже мама школяра Оксана Скопюк.

«Як на вулиці йде дощ, сніг і діти все-рівно мають сюди йти і буває так, що вони лякаються, сходити не можуть в туалет і це все відбувається в штанці», — розповідає мама школяра Оксана Скопюк.

Облуплені стіни і дірка у бетоні: учні сільської школи на Волині ходять до туалету на вулицю. ВІДЕО

Облаштувати вбиральню у приміщенні батьки просять місцевих урядників не перший рік, каже мама десятикласника Валентина Микитюк. 2012-го у селищі почали зводити нову школу, з вбиральнями для початкових та старших класів всередині. Будівництво спинилося на стадії зведення фундаменту.

Облаштувати вбиральні у приміщенні старої школи не вигідно, каже начальниця районного відділу освіти Анастасія Савош. Бо гроші потрібні на новий освітній заклад. Його вартість 97 мільйонів гривень. В районі, зі слів Анастасії Савош, чекають на рішення фонду регіонального розвитку, який має затвердити виділення коштів на будівництво нового об’єкту.

Начальниця Любомльського районного відділу освіти Анастасія Савош: «Старалися, щоб залучити ці кошти з держави, але чомусь не вдалося, будемо так говорити. Мабуть були ті чи інші причини і у минулому році виділили частинку коштів. У позаминулому теж, але для такого будівництва це — мізерія.»