У жовтні цього року народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Степан Івахів звернувся до Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука з депутатським запитом щодо з’ясування причин обміління каскаду Шацьких озер. У ньому, зокрема, зазначалось, що науковцями поки що остаточно не встановлено об’єктивних причин цього загрозливого явища. Тому, на думку Степана Івахіва, є нагальна потреба створити “міжвідомчу комісію для встановлення причин зниження рівня води у озерах Шацького поозер’я та визначення переліку необхідних заходів, спрямованих на збереження цих водних ресурсів та підтримки в них належного рівня води”. До складу такої міжвідомчої групи народний депутат від Волині запропонував долучити і науковців Шацького національного природного парку.
Доки в уряді опрацьовують це питання та формулюють відповідь на депутатський запит, з ініціативи Степана Івахіва проблематика Шацьких озер акцентовано зазвучала і на парламентському рівні. Зокрема, 11 листопада в Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування відбувся круглий стіл на тему: “Обміління Шацьких озер: причини, наслідки, рішення”.
В дискусії взяли участь народні депутати, директор Шацького національного природного парку, спеціалісти Міністерства енергетики та захисту довкілля, Держводагентства України, науковці Інституту водних проблем і меліорації, представники громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга”. Учасники круглого столу визначили основні, науково доведені та можливі теоретичні причини обміління Шацьких озер, які потребують додаткового детального вивчення та моніторингу. Це зокрема:
— аномальне у 2019 році підвищення середніх температур та зменшення кількості атмосферних опадів, що призвели до посухи в літній період;
— збільшення обсягів випаровування вологи Шацьких озер і прилеглих до них екосистем;
— неможливість належної експлуатації гідротехнічних споруд на території Шацького національного природного парку для затримки паводкових вод;
— зменшення площі водозбору через проведення осушувальної меліорації.
Науковці Інституту водних проблем і меліорації наголосили на необхідності постійного моніторингу можливого впливу на обміління Шацьких озер розробки покладів Хотиславського крейдового родовища в Республіці Білорусь, яке розташоване за 25,8 км. від озера Світязь. На сьогодні належне державне фінансування зазначеного моніторингу відсутнє.
Не вивчається і вплив на обміління Шацьких озер інтенсифікації використання підземних вод у даному регіоні. А саме — від господарської діяльності приватних підприємств в аграрному та туристичному секторах. Немає даних і про обсяг використання водних ресурсів в приватному секторі, де спостерігається масове буріння локальних та індивідуальних свердловин.
Учасники круглого столу також зазначили, що проблеми обміління Шацьких озер можна вирішити лише спільними зусиллями провідних науковців, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування під контролем народних депутатів та громадськості. Вкрай необхідна розробка довгострокової урядової програми покращення водозабезпечення Шацького поозер’я та сталого функціонування Шацького національного природного парку. Таку програму варто закріпити Постановою КМУ з відповідним щорічним фінансуванням.
Домовилися, що учасники зустрічі за круглим столом нададуть письмові пропозиції щодо комплексного вирішення проблеми обміління озера Світязь, аби розглянути дане питання вже на засіданні парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
