У жительки Луцького району зареєстрували перший в цьому році випадок ехінококозу.
Зазначається, що у жінки впродовж останніх трьох років були больові відчуття та тиснення у правому підребер’ї, проте за медичною допомогою звернулась лише в серпні поточного року, коли біль значно загострився, з’явилися виражені розлади травлення та підвищення температури тіла до 39,5, — пише Волинський лабораторний центр.
Після низки лабораторних досліджень жінці встановили діагноз – «Паразитарна кіста печінки, ехінококоз». Остаточний діагноз підтвердився гістологічно уже після проведеного хірургічного втручання.
Фахівці згодом встановили, що в господарстві тривалий час утримувались свійські тварини (свині) та собака. Профілактична дегельмінтизація собаки проводилася нерегулярно. Імовірним фактором передачі став контактно-побудовий шлях, а зараження відбулось внаслідок недостатнього дотримання правил особистої гігієни та утримання свійських тварин.
До слова, останній випадок ехінококозу в області був зареєстрований в Старовижівському районі у 2016 році, а впродовж останнього десятиріччя в області зареєстровали 20 випадків захворювання, 10 з них у 2010 році, в тому числі серез захворілих було 2 дітей.
Довідка: Ехінококоз – хронічне паразитарне захворювання, яке пов’язане з паразитуванням в організмі людини личинкової форми ехінокока, яка обумовлює клінічну картину захворювання – появу кіст (пухирів) у печінці, легенях, мозку та інших органах. Личинка паразита вражає у 70% випадків печінку, у 20% — легені, нерідко призводить до інвалідності, а у занедбаних формах може закінчитися летально. Людина, як і свійські тварини (вівці, свині, корови), є проміжним господарем ехінокока, а кінцевим – домашні або хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).
Джерелом захворювання для людини найчастіше є собаки, котрі заражаються при поїданні уражених ехінококом органів сільськогосподарських чи диких тварин.
Виявити хвору сільськогосподарську тварину (свиню чи велику рогату худобу), можна вже після її забою, коли на легенях чи печінці тварин знаходить пухирці, наповнені рідиною. Ці органи не можна ні в якому разі згодовувати собаці. Їх потрібно спалювати.
Зараження ехінококом відбувається при вживанні в їжу ягід, овочів, фруктів забруднених фекаліями собак та через немиті руки, після контакту з зараженими тваринами. Найбільший ризик зараження мають люди, які тісно контактують з тваринами, у першу чергу, з собаками, вівцями (при догляді за ними та їх стрижці). Людина не заражає.
Єдиним радикальним методом лікування ехінококозу є оперативний, тобто хірургічний, під час якого з печінки або іншого органу видаляють паразитарну кісту. Питання медикаментозної терапії при ехінококозі вирішує лікар індивідуально для кожного випадку, бо все залежить від розміру кіст, давності, локалізації.
В останні роки актуальність таких гельмінтів як ехінококоз, токсокароз (собача аскарида), зростає у зв’язку з прогресивним ростом кількості бродячих собак та масивним забрудненням зовнішнього середовища фекаліями, як бродячих так і домашніх собак. Для прикладу: у цивілізованих країнах господарі домашніх тварин збирають фекалії своїх улюбленців під час вигулу, а для тварин, що не мають власників, є притулки.
Тому, заходи боротьби з ехінококозом повинні бути направлені, в першу чергу на охорону навколишнього середовища від забруднення її відходами тваринництва з метою попередження ураження ехінококозом собак та диких м’ясоїдних тварин.
Для цього необхідно:
— дотримуватися санітарних норм при забої худоби;
знищувати уражені ехінококом органи (печінку, легені) тварин (овець, кіз, свиней, корів) забитих у домашніх умовах;
— не допускати згодовування собакам органів уражених ехінококом;
— періодично обстежувати собак, проводити їм дегельмінтизацію (згідно вимог — на спеціальних майданчиках, грунт яких потім піддають знезараженню).
