Нині, 21-го березня, жителька міста Любомль Тетяна Іванівна Димарчук святкувала свій 104-й День народження. Жінка прожила непросте життя: тяжко працювала, зазнала чимало воєнних лихоліть, виживала в голодні роки.
Осиротіла Тетяна Іванівна, коли ще й 10 років не мала. Все дитинство жила із старшою сестрою вдвох. Малим дівчам хотіла вчитися в школі, але була змушена щодня пасти в наймах корови, аби мати що їсти, — пише Кордон.
У 17 років вийшла заміж в добротну сім’ю, де було багато худоби, мали з чим хазяйнувати. З чоловіком працювала в лісі.
Пізніше «совєти» забрали в родини землю, почалась Друга світова війна. Тетяна Димарчук досі в деталях пам’ятає ті нелегкі часи.
Після війни довелося теж скрутно, багато працювала вручну в полі. Десять літ доїла тричі на день 14 корів. Потім, як чоловік вернувся з війни, то трохи легше стало. У подружжя було двоє дітей: донька та син.
Бог дав Тетяні Іванівні прожити понад сто літ: мати змогу тішилися дітьми, внуками і правнуками. Поміж сімейних радощів були й хвилини горя. Спочатку важко переживала втрату чоловіка. Вже й дочку пережила. Роки пролетіли швидко, створивши столітній архів спогадів.
