Волинські волонтери вирушили із допомогою українським військовим на передову у Луганській і Донецькій областях.
Два автомобілі УАЗ доставлять підрозділам 14-ої окремої механізованої бригади. Про це йдеться в сюжеті Суспільного.
Волонтер Олександр Мазурок каже, що зібрали два буси теплих речей, овочів, яблук, домашню консервацію, медикаменти, засоби гігієни.
Лучанин-волонтер Віктор Янчук показує машину, яку волонтери самотужки відремонтували. Автомобіль придбали у 2017 році за гроші благодійників для 14-ої бригади. Півтора року використовували його у бойових операціях.
Цього разу передають два УАЗи, каже волонтер Олександр Мазурок.
«Уся біда з транспортом. 6-й рік війни пішов, а толку немає. Веземо у Кримьке, Трьохізбенка, Щастя, де наші стоять, туди і їдемо. Їдемо до піхоти. Зараз вони у полях стоять, холодно, треба все. Я вважаю, навіть нормальна постіль, подушка, одіяло накритися – це вже щось».
Олександр показує нам ковдри, які шиє пенсіонерка Людмила Ніжинець із Благодатного.
«От з таких клаптиків шиє ковдри нашим хлопцям. Вона, певно більше 100 одіял зробила. Їй 82 роки. Вона бідолаха щодень їх шиє».
Цього разу волонтери зібрали допомогу з усієї Волині. Волонтер Василь Пристайчук говорить, що попри забезпечення армії, у військових є постійні потреби.
«Прохання одні і ті ж. Це і скоби для бліндажів, і мішки звичайні, білі, щоб хлопці могли укріплюватися і плівка, щоб вони не протікали. Це батарейки і медичні засоби проти застуди. Три буса, один із них на собі везтиме 2 авто. Відвідаємо увесь Схід. Це частково і Луганська область, і від Слов’янська до Маріуполя маємо і адресні передачі, які рідні бійців передавали. Мусимо доставити», — каже волонтер.
Обласна організація ветеранів Афганістану, біля будівлі якої збираються волонтери, — своєрідний координаційний центр, розповів голова організації Григорій Павлович.
«Залишилися найбільш стійкі, найміцніші. Дехто каже, що війна закінчилася, але, на жаль, це не так. У мене на передовій зараз знаходяться люди ветерани Афганістану, які з Волині і отримали уже по три осколкові поранення, контузії і вони теж проходять службу на передовій. Ми не опустили руки і голови, а допомагаємо нашим хлопцям».
Олександр Мазурок, волонтер : «Не треба багато: одна цукерка це порахуйте Луцьк 200 тисяч – 200 тисяч цукерок і так само яблук. Це можна фуру везти пацанам».
