У лісі неподалік села Грем’ячого місцевий житель Олександр Устимчук знайшов могильний надгробок.
Він повідомив, що у місцевому лісі лежить могильна стела із написом якоюсь незрозумілою мовою, — пише Волинь-нова.
Кам’яна стела завдовжки 172 сантиметри і завширшки 50 сантиментрів, і 12 сантиметрів завтовшки. Як вона опинилася в лісі, Олександр Устимчук не знає — чоловік не місцевий.
За однією з версій місцевих жителів, якийсь господар хотів використати цей камінь для підмурівку, але згодом одумався й залишив стелу у лісі.
Сільський голова Грем’ячого Наталія Мельник стверджує, що у їхній місцевості не проживали євреї, а найближче поселення було через річку Путилівку — у Мочулках сусідньої Рівненської області.
Віктор Шульгач, який давно вивчає місцеву історію, має свою версію як надгробок потрапив до лісу. Старе кладовище було у селі Мочулки, де була німецька колонія, яка проіснувала аж до 1939 року.
«Разом із німцями там жили і єврейські родини. Колись мій батько розповідав, що того каменя привезли зі старого цвинтаря у Мочулках. Хтось із селян хотів зробити жорна, але потім таки схаменулися, а може, злякалися. Це ж святотатство — щось робити з могильної плити. А тепер уже й немає кого запитати. Тільки знаю, що стела лежала на горбі в селі Яківці. А коли робили дорогу в 1970–х, то там брали землю й цей пам’ятник вивезли у ліс», — каже краєзнавець.
Знімки знахідки відправили виконавчому директорові Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму Сергію Швардовському. Він розповів, що це традиційний єврейський надгробок — мацева. Стела була встановлена на могилі молодого чоловіка, цілком імовірно, ще не одруженого. Сергій Швардовський переклав текст епітафії. Він написаний мовою іврит:
«Тут спочиває благородний юнак Йосеф Хаїм Син Залмана Іллі
Помер 22 травня 1933 року
Нехай буде душа його зав’язана у вузлик життя».
