Експозиція Ковельського історичного музею поповнилася «віденським» стільцем відомого австрійського виробника.
Дерев’яний стілець із спинкою, звичайний на перший погляд, хоча з внутрішньої сторони кільця сидіння нанесено клеймо виробника ТНОNET, — пише КовельPost.
Це одна з найбільш вдалих конструкцій в історії меблів. Річ легендарна, стілець, котрий світ називає «віденський» на честь міста, у якому 170 років тому і розпочалось виробництво меблів за особливою технологією. Вона полягала у багатошарових гнутих смугах, інноваційному кріпленні елементів і мінімальній кількості деталей. Автором ідеї став Міхаель Тонет. Він отримав королівський патент на вигинання дерева будь-якої породи.
«Австрійський столяр мріяв створити такі меблі, котрі водночас були б легкими, міцними та елегантними. Він хотів створити досконалість. І йому це вдалося. Завдяки винайденню нової технології обробки деревини гнуттям, Тонет відкрив власну майстерню у Відні, а згодом разом із своїми п’ятьма синами заснував фірму «Брати Тонет», що існує і донині, — каже головний зберігач фондів історичного музею Мирослава Мороз.
Фінальним кроком на шляху до масового промислового виробництва таких меблів стало створення у 1850 році знаменитого віденського стільця для кав’ярні. І у 1856 році цей предмет меблів означав завершення ери шаруватої деревини. Адже споживач хотів мати меблі із міцного дерева.
«На таких стільцях сиділи музиканти Йоганна Штрауса і грали на Віденському балу, використовували акробати у своїх виступах. На такому стільці сидів Чарлі Чаплін, на ньому танцювала Лайза Мінелі. Врешті, на ньому сиділи вожді, пролетарії, інтелігенти», — запевняє Мирослава Мороз.
Крісло зібране з 4-х частин, продовгуваті деталі задніх і передніх ніжок прикріплені до сидіння у формі кільця. Тонет створив чимало варіантів віденського стільця з різними модифікаціями спинки та сидіння. Але сама ця модель залишалась популярною понад століття і найбільш затребуваною у світі.
Працівники музею звераються до усіх, хто може посприяти поповненню колекції музею новими експонатами.
Працівники музею просять волинян, які мають предмети антикваріату і готові зробити свій посильний внесок у формування колекції декоративно-ужиткового мистецтва Ковельського історичного музею, звертатися до працівників закладу.
