4 грудня 2019 року у Києві відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу Мінрегіону та Ради Європи «Кращі практики місцевого самоврядування». Молодіжний простір «The HUB» у селищі Благодатне виборов перше місце за тематикою «Залучення молоді до місцевого економічного розвитку».
Інформаційне агентство Волинські новини зустрілося із селищним головою Олександром Топорівським і волонтером Корпусу Миру США Девідом Вудсайдом, аби дізнатися детальніше про те, як залучатимуть молодь до участі в житті громади та про інші аспекти, що реалізуватимуться у селищі.
— Девіде, розкажи, звідки ти, як давно займаєшся волонтерством у Корпусі Миру, скільки часу перебуваєш в Україні і чим тут займаєшся?
«Я з США. Проживаю в Україні протягом 5 місяців, а в Благодатному — уже 3. Тут я працюю в селищній раді разом із Олександром. Україна – дуже гарна країна, мої хост-батьки зараз також в Україні. Волонтерство в Корпусі Миру є важливим для мене, і я сподіваюся, що зможу втілити тут, у Благодатному, багато цікавих проєктів».
— Ти приїхав в Україну, уже маючи власні ідеї, чи тільки на місці вирішив волонтерити у Благодатному?
«Я працюю у проєкті «Розвиток громад». Волонтери співпрацюють як із селищною радою, так і з недержавними організаціями».
— Це питання, мабуть, більше підходить для Олександра: у чому полягає суть проєкту і що саме реалізуєте у Благодатному?
«Корпус Миру має три основних проєкти:
— TEFL – викладання англійської мови у школах – волонтери разом із учителями англійської мови проводять заняття, готують дітей до ЗНО.
— «Розвиток молоді»: волонтери, які працюють у молодіжних центрах і посилюють молодіжні організації.
— «Розвиток громад»: волонтери, які співпрацюють з органами місцевого самоврядування, проводять тренінги для працівників різних організацій, посилюють комунікації внутрішні і зовнішні: між населенням і різними організаціями всередині громади, а також допомагають із грантовими заявками».
— За наявною у мене інформацією, у вас реалізовували волонтерські обміни. Чи це інший проєкт? Під «волонтерським обміном» я маю на увазі, чи до вас не приїжджали волонтери з інших регіонів України і допомагали вам у чомусь? Там ніби було щось, пов’язане із парком.
«Це планується в майбутньому. Ми пройшли 2 відбори, і через пів року до нас приїде «БУР»».
— Ось це я хотів би уточнити: що саме ви плануєте реалізувати і яким чином це допоможе громаді?
««БУР» розпочав свою діяльність декілька років тому із реконструкції будинків на сході України у населених пунктах, які постраждали від воєнних дій. І потім поступово розширив коло діяльності: БУРівці почали облаштовувати публічні простори та допомагати сім`ям, які потребують підтримки, у вирішенні їхніх побутових проблем. «БУР» – це не стільки про створення публічних просторів, а про те, щоб вселити людям думку, що вони можуть самі щось змінювати, а не чекати допомоги від інших, і, відповідно, коли волонтери приїжджають у якийсь населений пункт, то вони працюють не самі, а разом із громадою, з активістами, з бізнесом, і навчають віднаходити внутрішні ресурси, і після того, як волонтери «БУРу» покидають цю територію, на місці залишається хороша команда з місцевих, які потім комунікують з громадою стосовно вирішення різноманітних питань.
— Олександре, ти казав що ви формували грантову заявку. Що вона передбачає і що ви хочете реалізувати?
«У нас є сквер у центрі міста, ми хочемо перетворити його на європейський, осучаснити, бо зараз там тільки є Wi-Fi і все. Плануємо допомогти чотирьом родинам із певними будівельними роботами. Решта – активний відпочинок: фільми, цікаві люди, вогнище, фан».
— Девіде, ти вже в Благодатному 3 місяці. Встиг познайомитися із людьми, із громадою. Які ти бачиш перспективи стосовно діяльності тут?
«Я ще працюю в молодіжному клубі – веду «English speaking club»».
— Яка кількість дітей бере в цьому участь, і які програми реалізуються в «English speaking club»?
«У моїй групі налічується 15 дітей, з якими я зустрічаюся щотижнево. Ми переглядаємо англомовні фільми, слухаємо англомовну музику, граємо мовні ігри».
— Щодо дітей – зрозуміло, а яка ситуація із вивченням англійської мови у старших людей, від 20+. Чи багато є таких, які зацікавлені у вивченні англійської мови, пізнанні культури англомовних країн?
«Так, такі є. Мені подобається така співпраця: вони більше дізнаються про американську культуру, а я від них — про українську».
— Мушу відзначити, що твоя українська на доволі пристойному рівні. Як довго ти вивчаєш українську?
«Я почав вивчати українську до того моменту, як уперше сюди приїхав – ще вдома. За ці 5 місяців, що перебуваю в Україні, намагаюся максимально розмовляти українською, аби мені було легше її вивчати у подальшому».
— Олександре, до тебе питання: коли в Благодатному дізналися, що приїде Девід із США, волонтеритиме тут, якою була реакція людей на те, що Девід – із США, дуже далекої країни від України.
«Ми швидко знайшли дві приймальні родини, усім було цікаво. Досі багато людей не можуть зрозуміти, чому Девід тут, мету його служіння.
— Як я розумію, ідейний натхненник – це ти, Олександре. Розкажи, як ти пройшов до ідеї залучення волонтерів до співпраці із громадою?
«У Нововолинську працював крутий волонтер – Ерік Ферст, він організовував англійські клуби, які я відвідував, і це було дуже класно. Я зацікавився темою волонтерства і потім дізнався про програму розвитку громад. Подав заявку, але мені відповіли, що на даний момент недостатньо ресурсів, тому маю трішки зачекати. Потім я попросив Макса Гомеза – волонтера, який зараз працює в Нововолинську, допомогти з клубом. Він із весни почав вести власний клуб, учасниками якого були як діти, так і дорослі, і всім це подобалося. А щодо Девіда – то так, багатьох людей дивувало, що він з Америки, і їде волонтерити в Україну».
— Девіде, чи були в тебе якісь міфи, які із твоїм приїздом розвінчалися?
«Я думав, в Україні холодно, а виявилося, що у вас дуже тепло. Також здивувало, що люди в Україні п`ють багато чаю. Можливо це через те, що я знаходжуся в маленькому містечку, але мені здається, що українці – доволі гарні і приємні люди: усі привітні. В Америці люди не такі привітні».
— Девіде, ти перебуватимеш в Україні ще 2 роки. Якими є твої завдання для виконання на цей період?
«Я хочу працювати якомога продуктивніше, допомогти максимально Благодатному, аби жити тут було б комфортніше. Мені приносить велике задоволення робити гарні справи».
— Олександре, що ти очікуєш від співпраці з Девідом за ці 2 роки?
«Ми провели невеличке дослідження стосовно потреб різних організацій. Перший проєкт – це «БУР», також подали заявку на створення комфортного простору для вуличного театру. Своєю чергою важливою метою для нас є пошук внутрішніх ресурсів: незалежно від того, буде грант чи ні, власні ресурси в кожного є, то чом би не спробувати? Ще ми подали заявку на проєкт соціальних інновацій, хотіли б покращити рівень англійської мови серед населення, у нас є багато різних цікавих ідей».
— Олександре, як мені відомо, твоя каденція завершується у 2020. Чи плануєш балатуватися в мери ще один раз? Якщо ні, то поділись планами на майбутнє.
«Я не планую балатуватися в мери ще раз. Ми зараз створюємо з програмою «ULEADз Європою» ЦНАП, і це ще одна принципово нова інституція. Моє завдання – створювати інституції, які працюватимуть незалежно від того, де буду я. І підтримувати їх надалі, незалежно від посади».
