З дня у день в Україні фіксують все більше нових випадків захворювання на COVID-19. Тим часом Волинська обласна клінічна лікарня посилено готується до можливої епідемії коронавірусу.
Виконувач обов’язків директора Волинської обласної клінічної лікарні Олександр Дудар розповідає, що жодних причин для паніки немає. Адже на Волині пандемічний виклик зустріли з холодним розумом та раціональним розрахунком. Нині низка фахівців щоденно працює над тим, аби у разі епідемії волинським медикам було під силу рятувати людські життя, — пишуть Волинскі новини.
Олександр Дудар пояснює, що волинські медики у своїх прогнозах взяли за основу критичні показники Італії, адже саме там ситуація із коронавірусом виглядає найгірше. Власне, про те, як обласна лікарня готується дати відсіч небезпечній недузі, він розповів у інтерв’ю.
— На якому етапі нині підготовка обласної лікарні до можливої епідемії коронавірусу?
Обласну лікарню визначили центральною в плані надання допомоги найбільш вразливим пацієнтам, тобто категорії пацієнтів із дистрес-синдромом легенів, з важкими пневмоніями, які можуть закінчитися летально.
Згідно з наказом МОЗ, усі інфіковані коронавірусом хворі будуть поділятися на кілька категорій. Перша – легка форма. Це інфіковані, які не мають клінічних проявів, добре себе почувають і потребують самоізоляції вдома. Друга – хворі, які мають легкі форми захворювання, які супроводжуються нескладними пневмоніями, такими станами, які не потребують серйозного втручання медиків. Такі люди будуть лікуватися в інфекційних стаціонарах.
На Волині, згідно наказу МОЗ, всього є 18 лікарень, які розподілені під ці потреби. Усі ці районні лікарні мають певний запас розгортання ліжко-місць. Якщо брати найгірший сценарій розвитку подій в області, то ми теоретично можемо забезпечити понад 5 тисяч ліжко-місць.
Якими цифрами ви оперуєте, як формуєте свої прогнози?
Сьогодні ми спираємося на гіркий досвід Італії. Ми взяли їхні показники захворюваності за основу й, так би мовити, одягнули на волинський контекст. Важливо, що наразі показники захворюваності в Італії набагато гірші, ніж були в Китаї. І ось, відштовхуючись від такого попереднього прогнозу, на Волині може захворіти орієнтовно 1050 людей.
Згідно того ж досвіду Італії і всіх країн, які зіткнулися з цим викликом, лише 5% пацієнтів потребуватимуть апарату штучної вентиляції легенів, тобто реанімації. Ми і це прораховуємо. Саме від важкості пацієнта залежить те, якого лікування він потребуватиме. Тобто це третя категорія хворих – найскладніша.
Ми спрогнозували, яке навантаження матиме кожна лікарня, якщо захворіє понад тисяча осіб. Також прорахували, скільки державі потрібно буде витратити на лікування одного госпіталізованого пацієнта – це 80 тисяч гривень. Йдеться про ліки, засоби захисту й дезінфекції й цілковите медичне обслуговування хворого.
Ми раніше робили розрахунок на 150 пацієнтів. Так от, на таку кількість людей доведеться витратити 8 мільйонів гривень на засоби захисту і лише 1 мільйон на ліки. Тобто згідно з нормативами, значні ресурси потрібні саме на захист. І це справді вкрай важливо.
З ліками простіше. Ми маємо протоколи надання допомоги, ліки прописали, закупили і привезли. А от із засобами захисту – проблеми. Їх треба моніторити, шукати, їх ніде немає у зв’язку з ажіотажем.
Всі обласні установи подали заявку своїх потреб, аби адекватно спрацювати в умовах епідемії й надати максимально якісну допомогу пацієнтам. Йдеться про близько 400 мільйонів гривень. Однак це нереально. Адже наш бюджет набагато менший.
Від якої суми відштовхуєтеся?
Наш бюджет – 140 мільйонів гривень. Волинська обласна рада виділила 60 мільйонів, стільки ж передбачила і Луцька міська рада. Ще 20 мільйонів гривень виділив Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».
Наше завдання – оптимізувати витрати, раціонально витрачати ці кошти й не купували непотрібні речі. А головне – припинити паніку. Треба припинити робити заявки на придбання речей, які на сьогодні нічого не вирішують. Треба дбати найперше про захист медичних працівників, які працюватимуть з інфікованими коронавірусом. Адже медиків, які готові працювати із такими хворими, не так багато. Тому їх треба берегти і максимально убезпечити від усіх ризиків.
Отож, ми розрахували, скільки пацієнтів може бути в кожному районі області. Як прогнозують наші інфекціоністи, в середньому хворі там лікуватимуться близько 20-22 днів. І вже під ці цифри ми конкретно прораховуємо потребу у засобах захисту для кожного району. І нині ми зводимо ці дані, будемо намагатися закупити за оптимальними цінами. Зараз активно моніторимо увесь ринок. Відтак будемо оперативно розподіляти у райони.
Яка ситуація в районах? Які медичні установи готові приймати хворих із коронавірусом?
Володимир-Волинське ТМО, Іваничівська ЦРЛ, Горохівська ЦРЛ, Камінь-Каширська ЦРЛ, Ковельське МТМО, Ківерцівське РТМО, Луцька ЦРЛ, Любешівська ЦРЛ, Любомльське ТМО, Маневицька ЦРЛ, Ратнівська ЦРЛ, Рожищенська ЦРЛ і Нововолинська ЦМЛ. Це ті опорні медичні заклади, у яких наразі розгорнуті інфекційні ліжка. Розроблений також маршрут пацієнтів.
Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має 72 автомобілі. Вони будуть виїздити до пацієнтів, яких слід буде шпиталізувати, і вже по ходу вони визначатимуться, куди саме їх госпіталізовувати. У випадку великого навантаження на швидку, ми повинні забезпечити кожен екіпаж засобами захисту. Вони мусять працювати в режимі інфекційної безпеки.
Крім того, зараз ми вивчаємо питання потреби пального. І дуже сподіваємося це питання залагодити шляхом спонсорської допомоги. Адже є багато організацій, комерційних структур, бізнесменів, які нам допомагають.
Де і як ви будете надавати допомогу важким хворим у Луцьку? Як ваша лікарня переорієнтовується під ці потреби?
Є дві бази, які ми готуємо для таких пацієнтів. Хворі із середнім ступенем важкості пневмоній можуть поступати в інфекційну лікарню. На сьогоднішній день у Волинській обласній інфекційній лікарні розгорнуто 180 ліжок. З них щонайменше шість боксів одночасно зможе забезпечити штучну вентиляцію легенів. Ми вивчили їхні розхідні потреби у засобах захисту, дезінфекції. І все це даємо в роботу для закупівлі.
Також ми прорахували три варіанти завантаження обласної клінічної лікарні, яку визначено опорною в області. Дійсно, у нас зосереджено багато обладнання, маємо великий кадровий потенціал. І тому ми визначені тим закладом, який буде рятувати найважчих пацієнтів.
Одним із ключових варіантів є розміщення найважчих хворих у корпусі ВОКЛ в селі Боголюби, що під Луцьком. Наразі ми розмістити там близько 160 ліжок, вони в готовності. Розширили також кількість кисневих місць, де можна здійснювати штучну вентиляцію легенів. Нині там цю процедуру можна одночасно проводити для 32 людей.
Згідно з нашими прогнозами, пацієнтів, які потребуватимуть штучної вентиляції, на Волині може бути близько 50. Але це у тому разі, якщо ми рухатимемося за італійським сценарієм. Якщо ж, не дай Бог, у нас буде ще гірший сценарій, то будемо шукати вихід навіть із такої ситуації. Тому наразі важливо максимально ефективно все продумати й підготуватися.
Якщо у нас будуть важкі пацієнти, які потребуватимуть штучної вентиляції легенів, то зросте потреба у кисні. Як у нас із цим?
Безумовно, треба подбати про те, щоби пацієнти отримали кисень із достатнім рівнем тиску. Нині в Боголюбах вже кілька днів працюють спеціалісти з Києва, які повністю переформатовують цю систему, ставлять сучасні розетки, нові магістралі. Ми на завершальному етапі. Цю роботу повністю оплачує Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».
Відповідно, збільшивши потребу в кисні, треба збільшувати і його подавання. На сьогодні киснева станція у Боголюбах працює завдяки постачанню кисню із двох кисневих циліндрів загальним об’ємом у 300 літрів. За умови, що потреба в кисні збільшиться утричі і ці хворі не будуть оперуватися, а будуть постійно лежати на вентиляції, нам треба збільшувати ємності для кисню. Це питання нині залагоджується, замовили у Києві так звані дьюари, 25 березня вже будемо їх монтувати. Відтак з 300 літрів збільшимо об’єм до 1300 літрів. При одночасній вентиляції пацієнтів це нам дозволить бути забезпеченими киснем на три доби. Відповідно, ми матимемо ресурс для довезення нового кисню.
До слова, волинські аргарії погодилися допомогти зі звичайними кисневими балонами, які потрібні нам для резерву. Тобто у разі, якщо щось трапиться із киснем, який нам довозять, ми матимемо підстраховку. Одне слово, прораховуємо і можливі бекапи.
Чи продуманий варіант знезараження відходів? У тих же Боголюбах.
Є попередня домовленість із Луцькою міською радою про допомогу в цьому питанні. Ми вивчили, як від корпусу нашої лікарні у Боголюбах відходять каналізаційні колектори. І в одному місці є підстанція, яка викачує нечистоти в колектор. Тому є можливість адекватно і швидко знезаражувати ці відходи з усього корпусу в одному місці. А не витрачати антисептики по всіх палатах, яких близько сотні.
До речі, в чому ще плюс Боголюбів? Там усі палати розраховані на двох пацієнтів. Тобто витримуються норми про достатню відстань між хворими. Важливо, що у кожній палаті є санвузол, що, само собою, мінімізує контакти людей.
Тобто раціонально знезаражувати фекалії, нечистоти в одному місці. Так якісніше й дешевше, ніж в кожному санвузлі окремо.
Ще одна важлива річ. Приступаємо до монтажу сучасної пральні у Боголюбах, на яку дає кошти Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Адже нинішні потужності пральні не впораються, оскільки вона застаріла. Ми розрахували її завантаження так, щоби вона забезпечила прання білизни на теоретично 250 пацієнтів. Адже у разі крайньої потреби саме стільки ліжко-місць ми зможемо забезпечити, хоча наразі передбачено 180. Проте за необхідності можна поставити ліжка у перев’язувальних, маніпуляційних тощо. Резервні ліжка у нас також придбані, вони вже на місці.
Сучасна пральня дозволить нам прати, дезінфікувати і безпечно використовувати нову білизну, закупівлю якої також фінансує Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». 500 комплектів уже є, буде ще 500.
А як із пацієнтами, які перебували на лікуванні у Боголюбах?
Усіх пацієнтів переведено в корпус на Грушевського. Тепер у Боголюбах сформовано інфекційну реанімацію, два інфекційні відділення для важких пацієнтів, одне приймальне відділення для інфекційних пацієнтів, відділення обсервації і карантин. Частина лікарів уже 24 березня виходить на роботу. Монтуємо також рентген, УЗД, лабораторію – і ми цілком готові.
Як перебудовуєте роботу в корпусі на Грушевського?
Для планових пацієнтів цей корпус уже закритий цілком. Ми створили call-центр, будемо консультувати таких пацієнтів по телефону. Пацієнтів, які будуть інфіковані і потребують ургентної допомоги в плані операцій, ми будемо оперувати в Боголюбах. Там є така можливість. Пацієнтів із кардіохірургічною, нейрохірургічною проблематикою тощо, які неінфіковані, ми будемо оперувати тут.
Нині багато говорять про те, що медики налякані й не всі готові йти на таку собі короновірусну передову. Які настрої у вашому колективі і чи достатньо вам фахівців, аби дати відсіч ймовірній епідемії?
Загальний штат – 1468 людей. Гадаю, що такої кількості працівників достатньо, але за певних умов. Тому що справді сьогодні не всі готові бути добровольцями, не всі готові йти працювати з інфікованими без заохочень. До того ж, ми підійшли до цього питання доволі свідомо: усі працівники віком 60+ нами навіть не розглядаються у зв’язку з їхньою ж безпекою.
А настрої різні. Звісно, люди переживають. Проте загалом колектив готовий. Ми кілька разів зібралися, обговорили все. Зрештою, а хто, як не ми? Я думаю, ми впораємося. Якщо ж нам виявиться не до снаги осилити роботу у вкрай складних умовах і з великою кількістю пацієнтів, то ми дамо клич іншим закладам медичної допомоги, які не беруть участі у боротьбі з коронавірусом. І я певен, що нас підсилять колеги-добровольці з інших медичних установ. Зрештою, є різні ресурси. Навіть ті ж студенти. Дай Боже, щоби нас це лихо минуло, але якщо таки доведеться давати серйозний бій, то ми неодмінно згуртуємося й знайдемо вихід.
Давайте повернемося до районів. Там усі перелічені вами лікарні уже напоготові приймати хворих чи таки ні?
ОТГ повинні були продумати, як раціонально діяти, вивчити проблематику, готувати свої лікарні, фінансувати. Наразі ми збираємо інформацію про те, на якому етапі готовності медзаклади у районах, що вони вже мають, що їм придбали ОТГ. А з тим, чого бракує, будемо, звісно, допомагати. Якщо нам вдасться закупити все необхідне. А ми все зробимо, аби зустріти епідемію озброєними, так би мовити.
Люди мусять розуміти, що районні лікарні не є структурними підрозділами Волинської обласної клінічної лікарні. Це самостійні медичні заклади, про які має дбати в першу чергу місцева влада. Тому я дуже вірю, що на місцях швидко зорієнтуються і підготуються.
Алгоритм дій такий: якщо у районних лікарнях будуть пацієнти із вкрай важкою пневмонією, дистрес-синдромом легенів, тоді швидка має транспортувати таких людей до нас в Боголюби.
Насамкінець цікавить ваша думка як фахівця, що ж нас все-таки очікує?
Я не інфекціоніст, я хірург. Та мені подобається думка колеги з Києва Олександра Бабляка, який написав у Facebook гарний пост. На його думку, і я цілком її поділяю, помилка Італії полягає в тому, що там було надто пізно запроваджено карантин. До цієї міри прийшли тільки тоді, коли вже не мали місця на дихальній апаратурі.
Наголошую для усіх скептиків: карантин справді може суттєво обмежити поширення вірусу. Проте вкрай важливо, аби суспільство зрозуміло те, наскільки важливо дотримуватися карантину й дослухатися до порад медиків, наскільки важливо використовувати маски, правильно здійснювати дезінфекцію, уникати людних місць.
А загалом я дуже прошу усіх волинян – почуйте медиків. Цей період просто потрібно пережити. Залишайтеся вдома, а ми, лікарі, про вас подбаємо. Як би важко не було, ми докладемо максимум зусиль. Благо, є чимало небайдужих людей, які готові нам допомогти відбити атаку підступного вірусу. Краще все ж таки економічні втрати, аніж людські жертви.
Ірина КАЧАН
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
