Зайти в операційну можна лише в стерильному одязі, тож нам видають «костюм лікаря», шапочку та капці і проводять невеликий інструктаж. «Раптом стане погано, ніхто вас там не триматиме», – кажуть і тільки тоді пускають у «святу святих» кардіохірургів Волинської обласної клінічної лікарні…
Біля операційного столу, де вже лежить пацієнт, працює до десятка людей – хірурги, асистенти, анестезіологи, торфузіологи та середній медперсонал. Медики завчасно попросили не заважати, не торкатися до стерильних столів і не підходити надто близько до хірургів.
Завідувач відділенням кардіохірургії ВОКЛ Володимир Пецентій розповів, що цей пацієнт приїхав з Рівненщини і операція у нього планова, однак випадок – складний. Чоловікові – 66 років, у минулому він переніс інсульт, інфаркт, має ішемічну хворобу серця. Діагноз, який йому поставили – облітеруючий атеросклероз, тобто атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок і судин головного мозку. Простими словами – серце чоловіка надто перенавантажене і судини вже функціонують не так, як потрібно, як результат – пацієнту важко пересуватися самостійно, він ходить з ціпком і шкутильгає.
«Дуже поширені зміни, знижена фракція викиду, дисфункція серця, ураження клапанів. Кожна операція несе в собі певні ризики і багато технічних моментів, як і у цій», – каже лікар. Волинські медики взяли на себе відповідальність прооперувати хворого і на декілька років продовжити тривалість життя. Складність полягає в тому, що є багато супутніх факторів і хвороб, а операція проводиться із зупинкою серця.
Лікар зазначає, що до проведення таких операцій є багато протипоказів, однак за рахунок нового обладнання та фахових спеціалістів лікарні їхню кількість суттєво зменшують з кожним роком.
Володимир Васильович каже, що на рік оперативних втручань такого типу проводять приблизно дві сотні, із них більше двадцяти відсотків – для мешканців Рівненщини. Пояснює це тим, що за час роботи з запуском штучного кровообігу кардіохірургічне відділення ВОКЛ встигло завоювати довіру і відрізняється від столичного здебільшого лише ціною. Так, щотижня п’ятеро лікарів відділення кардіології ВОКЛ здійснюють 4-5 оперативних втручань на відкритому серці із повною його зупинкою. Фахівці щороку вдосконалюють свої навички, тож відсоток летальності – вкрай малий (1-2%), зважаючи на те, що беруться навіть за найскладніші випадки.
«Команда, яка працює над пацієнтом в операційній – досить велика і професійна, але потрібно брати до уваги також той факт, що і позаопераційні фахівці мають чимало роботи, починаючи від реанімації, лабораторії, лікарів функціональної діагностики та реабілітації», – зазначає завідувач відділенням.
Суть конкретно цієї операції – відносно проста, але технічно робота ускладнюється тим, що втручання роблять із повною зупинкою серця, тому потрібно підключити апарат штучного кровообігу і, прокачуючи спеціальний розчин через судини серця, зупинити його.
Картина – не з приємних, але свідомості в операційній ніхто не втратив. Чоловік лежить на столі із розрізаною ногою та грудною кліткою, звідки витягують вену та венозну артерію.
«Це робиться для того, аби сформувати із цього біоматеріалу природні шунти. Тоді нові судинки за місцем звужень шиють від аорти – основної артерії, якою циркулює кров, і найдалі по судинці, яку бачимо на серці, аби дати кровотік саме у дистальне русло – найдальші судинки, що діляться», – коментує Володимир Пецентій хід операції.
Під загальною анестезією тіло пацієнта попередньо охолоджують, а легені підключають до приладу штучного дихання – оксигенатора. До слова, цей розхідний матеріал також закуплений за кошти Світового Банку і при проведенні операцій пацієнти отримують його безкоштовно.
Лікар анестезіолог Валентин Трач, який відповідає за спокійний сон пацієнта, поки той перебуває на операційному столі, знайомить з наркозо-дихальним апаратом, який використовують для проведення штучної вентиляції та наркозу пацієнта.
«Працює він на інгаляційному анестетику. Через нього можна моніторити усі супутні показники – тиск, пульс, інвазивний тиск, сатурацію. Апарат дуже потужний і має багато можливостей», – каже Валентин Трач і додає, що за цим апаратом працює приблизно місяць. Перед тим, як приступити до роботи, проходив спеціальне навчання.
Крізь розріз грудної клітини видно, як працює серце, м’язи звужуються і скорочуються, апарат штучного кровообігу ще не вмикали, серце працює самостійно.
Основне завдання, як пояснює лікар, – нашити шунти у потрібне місце. Тож перед операцією кожному пацієнту проводять коронарографію (метод обстеження, який дає змогу оцінити стан судин та анатомію серц, – ред.), і попередньо визначають ті судини, куди потрібно нашивати нові артерії. Природні пошкоджені клапани серця видаляють, на їхнє місце пришивають нові штучні, аби серце нормально функціонувало і пропускало кров. Пришивають їх спочатку до серця, а потім до аорти. Тоді, відпускаючи зажим, кров проходить судинами і вимиває із серця спеціальний розчин, збагачений калієм. Зрештою, орган відновлює свою роботу, медики відмикають штучний кровообіг і зашивають грудну клітину.
Наступним кроком буде новий запуск крові та підігрів тіла до нормальної температури.
Цікавий факт, що вени для шунтування беруть здебільшого саме з ніг, адже зазвичай вони є «чистими», тобто не уражені атеросклерозом. Крім того, ці вени довші і крупніші, ніж інші вени організму. Після взяття відрізка вени з ноги, як правило, не виникає жодних проблем в подальшому. Кровообіг не порушується.
В середньому така операція триває від чотирьох до шести годин.
«Тут не можна загадувати на час», – влучно зауважує лікар після своєї відповіді. «Ми намагаємося дати трохи часу серцю, коли воно вже почало працювати самостійно, аби воно краще розпрацювалося. Саме тому при закінченні операції поступово зменшуємо потужність апарату штучного дихання, аби серце відновлювало свої сили і скорочення. По геодинаміці тоді спостерігаємо усі показники», – додає Володимир Пецентій.
Післяопераційне ведення розпочинається з реанімаційного відділення, де пацієнт перебуває під наглядом ще 2-3 дні, опісля його переведуть у відділення кардіохірургії, де розпочнуть процес реабілітації: дихальна гімнастика, лікувальна фізкультура, призначення ліків та підготовка до виписки. Там пацієнт перебуває від семи до десяти днів. Опісля його виписують додому або ж радять продовжувати реабілітацію вже за місцем проживання. Обов’язковим є також періодичний диспансер-нагляд.
Вартість таких операцій становить приблизно 60 тисяч гривень, які пацієнт вносить в касу. В цю суму входить усе використання усього обладнання операційної системи, розхідні матеріали, реанімаційні заходи. Окрім того, дуже важливо, що завдяки Світовому Банку пацієнтам не доводиться купувати оксигенатори та клапани, які у загальну вартість не враховують.
Відділення кардіохірургії у Волинській обласній клінічній лікарні існує ще з 1998 року, однак такі операції зі штучним кровообігом почали робити з 2002 року. На початку роботи було до ста операцій в рік, така динаміка спостерігалася аж до 2012 року. Після – кількість втручань поступово почала зростати.
«Це багатокомпонентний фактор. По-перше – обладнання, по-друге – практика і вдосконалення навичок. Ми розширили спектр складних оперативних втручань», – говорить Володимир Пецентій після операції.
На щастя, усе минуло успішно.
Текст і фото Валерії КОЛІСНИК.
